Я исцеляю себя песней,
Что будни, как бинты сорвав
С больного раненного сердца,
Как будто сбор целебных трав
Его врачует ароматом
И тайной, что рецепт укрыт
И вкусом горько-сладковатым.
Той песней, что прогонит стыд,
Вину и боль о дне минувшем,
Той, что надежду воскресит,
И станет хлебом мне насущным,
Которым дух мой будет сыт.
Ирина Шабанова,
Рефтинский, Россия
Шабанова Ирина, 33 года. Живу я на Урале в Свердловской области. Уверовала в 1991 году. Служу уже не помню сколько лет в прославлении (пою, играю на клавишах, гитаре, флейте) Мой муж пастор церкви в п. Рефтинский уже более 15 лет. У нас растут два сына Тимофей и Давид. Имею высшее образование,работаю психологом. e-mail автора:irina.shabanova@rambler.ru
Прочитано 5500 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 3
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.